До 38 роковин Чорнобильської катастрофи
Цьогоріч ми відзначаємо 38 роковини цієї страшної події, що й досі впливає на життя у Чорнобильській зоні відчуження. Й вже вдруге у цей день ми говоримо не тільки про найбільшу радіаційну катастрофу, що сталась в минулому, а й про те, що це може повторитися.
38 років тому, під час запланованої зупинки 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС для чергового обслуговування, вирішили провести низку випробувань роботи реактора на низькій потужності, нижче 700 мегават. Через недостатню проінформованість персоналу станції про особливості конструкції реактора, що забороняє його роботу на такій потужності, персонал увімкнув аварійний захист. Результатом став “кінцевий ефект” та два теплових вибухи, що цілком зруйнували 4-ий реактор.
Наслідки Чорнобильської аварії жахливі та направду неосяжні у своїх масштабах: у результаті аварії викид радіації був у 100 разів більшим, ніж від атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945-у році. Відбувся викид 50 мільйонів кюрі радіоактивних речовин, які вітер погнав через Білорусь та Литву на Швецію, Фінляндію, аж до східної частини США. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року загаломпостраждало понад 3 мільйони громадян України й загалом 10 мільйонів людей по всьому світу та 2293 населені пункти. На їхньому місці з’явилась закрита та радіоактивна Чорнобильська зона відчуження площею у 2 600 кілометрів квадратних, але в цілому було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів.
Та масштаби катастрофи могли бути ще більшими, якби 38 років тому 600 тисяч мужніх та самовідданих людей не прийняли виклик — захистити Україну та світ від впливу наймаштабнішої у світовій історії радіаційної аварії. За даними ГО “Союз Чорнобиль України”,з 600 тисяч ліквідаторів 60 тисяч померли, а 165 000 отримали інвалідність. Серед ліквідаторів аварії широко розповсюджені онкологічні хвороби, найчастіше — рак щитоподібної залози, лейкемія, рак молочної залози. Наслідки аварії проявляються й досі: вплив радіації на організм підступний, й може проявлятись через десятиліття після опромінення.
За часом виникнення медичні наслідки аварії на ЧАЕС можна поділити на ранні, що трапилися відразу після катастрофи, та віддалені. На першому місці в структурі захворюваності ранніх наслідків варто відзначити гостру променеву хворобу у ліквідаторів аварії та осіб, що отримали найбільше радіоактивне опромінення. Нагадаємо, що максимального забруднення зазнала центральна частина України, південно-східні області Білорусі та деякі райони європейської частини росії, де проживало близько 17,5 млн людей. При цьому випади радіоактивних елементів спостерігали у різних районах по всій Європі.
Чільне місце серед наслідків аварії посідають онкологічні захворювання – так звана «тріада ранніх раків»: лейкемія, рак щитоподібної залози та рак молочної залози. Лейкемія почала з’являтися в перші роки після опромінення, переважно у ліквідаторів аварії. Її частота підвищувалася через 2–5 років після опромінення, і це підвищення тривало упродовж 20–25 років. Зараз кількість лейкемій, пов’язаних із дією радіації, за даними ННЦРМ, знижується.
Рак щитоподібної залози розвивався у дітей вже через 4 роки після опромінення, що відрізнялося від японського досвіду, де цей вид раку розвивався пізніше. Рак молочної залози траплявся переважно у жінок-ліквідаторів, які отримали великі дози опромінення.
Зараз Україна перебуває на етапі боротьби з віддаленими наслідками ЧАЕС. Сюди відносять онкологічні захворювання, а також соматичні хвороби непухлинної природи, зокрема, серцево-судинні захворювання, цереброваскулярні ураження тощо. Серед онкологічної патології зараз зростає частота раку легень, сечового міхура та підшлункової залози. В однієї людини можуть одночасно виявляти онкологічні захворювання різних локалізацій. При цьому численні дослідження показують, що смертність від серцево-судинних захворювань у ліквідаторів та постраждалих від ЧАЕС приблизно така ж, як і від онкологічної патології.
На жаль, японський досвід свідчить, що підвищення частоти онкозахворювань може тривати понад 60 років після опромінення. Результати наукових досліджень ННЦРМ мають багато точок співпадіння з цими даними. Тому слід бути готовими до зміцнення та пріоритетного розвитку дослідницької та лікувальної бази щодо подолання цієї непростої проблеми.
Наслідки Чорнобильської аварії, які ще десятиліттями будуть вивчати науковці, навчили людство багатьом речам. Найперше, ще раз показали, яким страшним є вплив радіації на організм людини. А ще, наскільки тривалим буде вплив радіації після аварії. Зокрема, вважається що 30-кілометрова зона навколо ЧАЕС буде придатною для життя через 50-60 років, проте 10-кілометрова зона навколо станції назавжди залишиться закритою для людей.
Ця катастрофа також показала, що радіація та використання “мирного атому” для вироблення енергії потребує найвищого рівня захисту та надійності використаних технологій. Системи захисту багатьох інших АЕС у світі були покращені після аварії, але ж якою ціною ці зміни відбулися!
